Як працює пакетний менеджмент у Linux

04 серпня 2025

Колись давно, коли я вперше встановив Ubuntu, питання «як додати програму» було цілим квестом. Де тут App Store? Як мені поставити Google Chrome або редактор зображень? 

Тоді я вперше зіткнувся з таким потужним інструментом як пакетний менеджер. В тому випадку це був apt (advanced packaging tool). І хоч звучить серйозно, по суті – це просто система, яка дозволяє встановлювати, оновлювати та видаляти програми з системи.

Пакетний менеджер – це що?

Уяви собі: у тебе є поличка з програмами. Щоб щось знайти, поставити, оновити або видалити – ти просто звертаєшся до неї через консоль. Цю поличку і обслуговує менеджер пакетів.

Наприклад: sudo apt install htop

І все – в тебе вже є новий процес-менеджер htop.

Звідки він це бере?

З репозиторіїв – офіційних онлайн-сховищ, де живуть тисячі програм, вже зібраних і протестованих. У Debian/Ubuntu це apt, у Fedora/CentOS – dnf. А ще є pacman, zypper і десятки інших.

Як встановлюється програма?

Є два варіанти:

  1. Бінарник – вже зібраний файл, просто ставиш і працює.
  2. Вихідний код – менеджер сам компілює його на твоїй системі. Це довше, але гнучкіше.

У 90% випадків – ставиться готовий бінарник. Наприклад, ти пишеш: sudo apt install neofetch

І через 5 секунд можеш дивитись свою ASCII-системну інфу в терміналі.

Але чому воно качає ще 50 залежностей?

Бо так працює Linux. Один пакет залежить від іншого. Наприклад, ти ставиш щось на Python – а система докачує сам Python, потрібні бібліотеки, і ще півсотні “примочок”.

Це не баг, це фіча.

А якщо потрібної програми нема?

Іноді трапляється, що програма не входить до стандартного репозиторію. Наприклад, Slack, Spotify чи новий тул від якогось стартапу.

Що робити? Додати нове джерело.

У Ubuntu:
sudo add-apt-repository ppa:user/project
sudo apt update

У CentOS:
sudo dnf config-manager --add-repo https://url.to/repo.repo

І – вуаля! – програма з'являється у твоєму «магазині».

Як шукати софт?

apt search назва
dnf search назва

А потім:
sudo apt install назва

Це все, що треба. Серйозно.

Кілька практичних порад

  • Оновлюй список пакетів перед встановленням:
    sudo apt update
  • Щоб побачити, що можна оновити:
    apt list --upgradable
  • І для тих, хто хоче все одразу:
    sudo apt upgrade

А що з безпекою?

Репозиторії – це не просто десь на GitHub. Пакети підписані цифровими підписами, їх цілісність перевіряється. Але якщо додав якийсь “лівий” репозиторій – не дивуйся, якщо щось піде не так.

Що далі?

Якщо ти читаєш це і думаєш: "Окей, тепер я хоча б розумію, про що йдеться", – це вже супер.

Але якщо хочеш прокачатися далі:

  • Попрактикуйся: постав htop, neofetch, curl.
  • А ще краще – зареєструйся на курс від SkillsUp. Там ми все це розбираємо на прикладах, кейсах і помилках, яких точно уникнеш наступного разу.

👉 Дивись програму курсу тут